Важко бути жабою...

Tue, 15 Dec 2009 11:20:22 GMT

для тих, у кого ЙОГО немає, будь-який секс здасться суперзажигатєльним...

Fri, 11 Dec 2009 08:58:22 GMT

Невже комусь ще може бути цікава сучасна українська література? Невже ще хтось пише рецензії та їздить на фестивалі?
Мені просто цікаво. Невже ще хтось серйозно ставиться до цього мракобєсія?
Хтось до чогось закликає?
Хтось цікавиться національною ідеєю?
Хтось вірить у майбутнє України?
У національних героїв?
Комусь цікаві українські художники?
Хтось знімає короткометражки?
Влаштовує суботники?
Де ви, ау! Я вас не бачу! Чому вас немає на М1?

- шо за шиза, браза?
- а мені тупо пох...

Wed, 11 Nov 2009 11:28:01 GMT

шукаю...

...ти куда бєжиш...

Mon, 28 Sep 2009 19:16:28 GMT

Fri, 25 Sep 2009 12:41:36 GMT

я тут под шумок одружився
тепер я муж
красіво?

дядя женя (с)

Tue, 01 Sep 2009 06:22:39 GMT

Ти Вітюша, я Євгєній, ти нє гєній, я нє гєній, ти гавно, і я гавно, ти нєдавно, я давно.

Сєкунди чудниє...

Sun, 23 Aug 2009 05:30:20 GMT

у неділю рано зілля копала

Tue, 26 May 2009 08:31:27 GMT

Isabel Coixet. My life without me.

Я рідко коли пишу про переглянуте, хоча дивлюся кіно дуже! дуже часто. Нещодавно відкрив для себе Ізабель Койшет. Каталонка з французьким корінням, яка знімає дуже і дуже круте кіно.
Першим фільмом Койшет, який подивився, був фільм "Елегія" з Пенелопою Крус та Беном Кінгслі. Фільм за романом Рота, якого я, чесно кажучи, не переварюю фізично. Другий фільм - "Тайная жизнь слов" - дуже хороше кіно з елементами жосткай социалкі у кінці. І ось вчора я подивився "Моя жизнь без меня". І хоч вже давно для себе вирішив, що крутішим за американське кіно немає нічого, і що всякі ці європейські тарковські, арт-хауси і подібна шелупонь давно мене не цікавлять, але цей фільм виявився бездоганним (принаймні, на мій смак).

АУ!

Wed, 15 Apr 2009 12:39:19 GMT

Куплю велосипед (кросовий, гірський) Б/у.
Х/з?
До 1300 грн.
Орієнтована дата купівлі (через те, що тимчасово не в Києві) - 28-30 квітня.
Буду дуже вдячний, якщо хтось відгукнеться, або подсобіт якимись лінками.

Tue, 24 Mar 2009 13:53:39 GMT

Приїхала у нашу глухомань хороша і весела velvetvampiress, і наробили вони з Цілик пиріжків з вишнями та капустою, і пішли вони в магазин за якоюсь бідою, а я зостався один наче перст серед дров та вітру. А насправді, дуже затишно. І добре, що ще не так тепло, і доводиться топити піч, і слухати тріскотіння дров, і гул у трубі, і лежати собі під грубкою й насолоджуватися тишею.
Може я сентиментальний як диявол, але від життя у селі постійно хочеться плакати. Від щастя, від тиші, від пролісків, шо рясно понаростали по всій території, від вітру та повітря.
Діксі!

Mon, 16 Mar 2009 14:32:49 GMT

вийшла нова книжка. "Doc 1". Вже є у книгарнях Фоліо.

Mon, 23 Feb 2009 13:30:00 GMT

Тут кажуть, що я пропав. Так це правда. Пропав і мені добре. Сильний ніжинський мороз, дубові дрова, кава з молоком. Удобства во дворє.

А ще треба помити голову, винести худобі поїсти (худоба - то наші синички), нагодувати Сірка - сусідського собаку, до біса брехітливого і завше наіндиченого. Хазяїн!
Ще треба підмести підлогу, дещо перечитати, щось почитати, дописати якісь шматочки, помити посуд - так шо ділов - до чорта. Тому і пропав...

п.с. А Бровко - теж сусідський пес, тільки з іншого боку - став сумирним, наче янгол в натуральную вєлєчіну. Не гавкає. Бо мороз. Ніжинський.

z sela z liubov'u

Sat, 31 Jan 2009 16:26:44 GMT

чи то Остер(с), чи то Козлов(с)...

Mon, 12 Jan 2009 10:25:07 GMT

Крокодил однажды к речке бежал.
Он бежал, бежал, бежал и устал.
Вот и лег он полежать. Полежал.
Потянулся, повернулся, привстал.
"Ой, когой-то я толкнул, виноват!
Это кто это тут рядом лежит?"
Он понюхал, говорит, "Аромат!"
Потолкал, потормошил - не бежит.
Неизвестно, кто его посадил,
только вырос у реки огурец.
И сидел у огурца крокодил,
все сидел и говорил "Молодец!
Несомненно мы с тобою родня.
Посмотри, как ты похож на меня!
И пупырышки похожи, и цвет
Толька жаль, у тебя ножек нет.
Ну да ладно, говорит, на двоих
хватит нам с тобой и моих.
Я теперь тебе буду отцом,
познакомившись с тобой, молодцом."
Обнимал он огурец, целовал,
Целый час с ним танцевал, не присел.
И нечаянно его отрвал.
И совсем уже не помнит, как съел.
И пошел он, и виднелся вдали,
грустно плелся по дороге к реке,
и отчаянные слезы текли
по зеленой крокодильской щеке.

Цей віршик ще удитинстві я вичитав з журналу "Сємья и школа".

Fri, 09 Jan 2009 14:50:02 GMT

Певно, я щасливий. Інакше це не назвеш. Втекти від суєти і галасу до, зрештою, невеликої місцини, де замість шуму автомобілів потріскує у грубі вугілля, де замість находу-я-з'їв-хот-дог - гарячий бульйон, де темрява на вулиці освітлена лише місяцем, а поруч з тобою замість натовпу знервованого люду, що, немов спринтери, поспішають додому до галасливих чоловіків та п'яних дітей - та, кого цінуєш понад усе. Навіть понад шоколаду...
Фільми Захарова, книжки про вічність, сигаретний дим, і повна свобода. Навіть від себе.

Tue, 23 Dec 2008 11:35:36 GMT

Перед тим, як напишу то, шо, власне, збирався написати, зроблю невеличке отступлєніє: я їду в тролейбусі і пишу цей пост.

Тепер ближче до діла. Продається пристрій 3G People Net з контрактним підключенням. Ціна лише 500 грн. Для тих, хто не знає - це така маленька біла штучка (модель Huawei EC 226), яка підключається через юезбі і з'єднує вас з жж, мєгапорн.ру, гугль та ще мільйонами інших ресурсів не виходячи з клозету. Ось, власне, її фото.

Ціна цієї штучки в центрах прдажу - 970 грн. Ціна цієї штучки з підключенням до контракту - 770. Ми (я, Цілик) продаємо її (з контрактом) за 500. Контракт - це 2 гіга на місяць з абонплатою 100 грн.
Штучці три місяці. Виглядає як новенька, любо-дорого дивитися. Продаємо через те, шо мережа 3G не дісталася ще деяких сіл, а ми якраз збираємося в одне з них на тимчасове МЖ.

Коменти, мейли, в кого є номери наших моб. - чекаємо.

Tue, 16 Dec 2008 19:29:06 GMT

Допоможіть ламеру. Встановлюю драва на ноут. все встановив, крім реалтек. пише, шо не встановить його, поки я не встановлю майкрософт бас драйвер. У мене його немає. Все, шо можна було сетапнуть - сетапнув, але басдрайаер так і не з"явився...
Вніманіє вопрос: шо таке бас драйвер і де його можна знайти?

Tue, 09 Dec 2008 20:10:28 GMT

Люді, простіть мене за пошласть, але серед моїх улюблених письменників імєются слєгка красівиє.
Це я про Набокова і Кундеру.

Я спробую больше іх не любіть.

Sat, 22 Nov 2008 21:16:47 GMT

rozmaliovka

Mon, 10 Nov 2008 18:25:38 GMT

Завтра нарешті починається довгоочікувана відпустка. Нє нужен нам бєрєг турєцкій - їдемо у село. Порядок денний на щодень наступний: п'ємо каву, читаємо, пишемо, їмо, читаємо, пишемо, знову їмо, п'ємо чай, далі вас не стосується, лягаємо спати.
17 - Crimea ~~river~~, Форос, вино, море, піхти, морячькі та безліч смачної їжі.
Десь так.

Tue, 04 Nov 2008 10:29:21 GMT

1. Мій типу дебют колонконаписання тут.

2. А ще сьогодні у нас у дворі мальчік попросив папку сфоткать його на мобільне на фоні Порша Каєна, після чого запитав у папки, мовляв, чого у тебе такої машини нема. На шо папка почервонів, поправив дешеву, гандоністого типу шапочку рібок і сказав, шо на тких машинах тільки казли єздяют.

театральне

Mon, 27 Oct 2008 11:54:02 GMT

...Колись я займався в театральному гуртку. Завуч школи, знаючи це, викликала мене до свого юнесківського кабінету і спитала, чи зможу я підготувати якийсь театральний номер, невибагливий етюд і виступити на шкільному вечорі. Звичайно, відповів я. Завуч вважала мене талановитим хлопчиком і ніскільки не сумнівалася в моїх здібностях. Я два дні вигадував етюд, потім ще тиждень його репетирував перед дзеркалом. Тато дивився на мене, як на придурка, але я знав, що роблю, і знав, що в будь-якому випадку маю не підвести завуча, а заразом всю школу.
Своїм етюдом я намагався показати людину, яка не може зачесати неслухняне волосся, і я, чесно кажучи, вірив, що мені це вдається. За день до шкільного вечора проходила генеральна репетиція, куди я не з’явився, а тому ніхто не мав змоги спинити мене і вмовити не робити відвертих дурниць. Мені було дев’ять, і я був надто самовпевнений. Вже перед самим виступом я почав трохи нервувати. Коли конферансьє, учениця з п’ятого «А» Зоряна Цимбал вийшла оголошувати мій номер, я зрозумів, що це не етюд, не пантоміма, а щось набагато глибше, настільки глибше, що було б непогано йому там і залишитися. І коли Зоряна таки оголосила мій номер, пропищала своїм підкованим голосочком «Чєловєк пєрєд зєркалом» (маю визнати, що назву придумав мій старий), я вийшов на сцену шкільної актової зали і довгих, нескінченно довгих п’ять хвилин намагався побороти волосяний вихор, який ніяким чином не хотів вкладатися у зачісці. Протягом цих п’яти хвилин я дивився на присутніх у залі, на обличчя мого класного керівника Євдокії Степанівни, на обличчя моїх однокласників, які ніяк не могли второпати, що ж я роблю, а головне – навіщо.
Моє обличчя, особливо вуха, набули бурякового кольору, я вже хотів закінчувати цей ганебний виступ, але моя драматургія складалася з канонічних трьох актів, кульмінація була ще попереду, там мав вискочити ще один чуб, але вже на потилиці, я мав гротескно вискубти волосся, та так вискубти, щоб глядач повірив.
І я таки вискуб.
Однак глядач залишився байдужим до мого театрального таланту, більше того, всі присутні були ладні провалитися крізь землю, аби лише не червоніти за мене.
Закінчивши етюд, з залу не пролунало жодного звуку, ніхто не зааплодував, ніхто навіть не кашлянув. А вже вдома, під ніч, мати знайшла у мене симптоми краснухи. Це мене однокласниця Аня Константінова заразила. За два тижні, коли я повернувся до школи, ніхто й словом не обмовився про той випадок, хоча, я певен, пам’ятали його до самісінького випуску…

Dung che sai duk / Ashes of Time

Fri, 24 Oct 2008 14:33:40 GMT

кар вай красівий, але незрозумілий

виявилось, фільм 94-ого року

про кіней та людей

Tue, 21 Oct 2008 15:19:41 GMT

Мнє грустна і смєшно до болі. ~~Мєнти ловят как настоящіє ковбоі~~. Були вчора з tsilyk та navidminyvid на українській панорамі. Молодість моя, ах ти ж сердешная... Єдине, що заслуговує моєї саркастічної уваги з усього цього показу - це "Намір" - Руслана Поночевного, "Морозиво" - Романа Бровко та "Після лекції" - Олега Старинського. Все решта - несмак і нудота.

Хороше у нас кіно, веселе. Складалося враження, що наївся конопляного меду. Нудить, але смішно - труба!
А, і дякую silverandglass & co. за підвіз до хвіртки.

Thu, 16 Oct 2008 13:44:22 GMT

зазвичай легше за все пишуться останні глави. зараз же сиджу і страждаю на запор.
Чекаю, поки прорве...